У прозі Івана Франка яскраво присутні риси модернізму, декадансу, символізму, сюрреалізму, імпресіонізму. Основною методологічного засадою автора є синтез у моделюванні художнього світу, філософічність, використання засобів художньої умовності, фантастики, драматизація епічного. Творча спадщина Івана Франка україномовна, але він писав також польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, що загалом складає більше 100 томів. І. Франко був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя саме літературною працею.
У добірці представлено твори різних періодів творчості І. Франка.
Поетичні твори – поема «Мойсей», філософська поезія «Легенда про вічне життя», лірична поема-алегорія «Каменярі», вірші «Дрімають села», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Гімн (замість пролога)», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...», «Декадент», сонет «Сікстинська мадонна». Прозові твори – історична повість «Захар Беркут», літературна казка «Фарбований лис», оповідання «Малий Мирон», «Мій злочин», «Грицева шкільна наука», «Олівець», психологічна новела «Сойчине крило».
Написать отзыв
Задать вопрос